Станом на сьогоднішній день посадові особи Держпраці здійснюють системні перевірки роботодавців про працевлаштування працівників підприємств по трудовому договору відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю.

У результаті проведення таких перевірок посадові особи Держпраці, складають акт перевірки в якому фіксують, всі обставини допущення працівників до роботи без укладання трудового договору. Після складання акту перевірки посадові особи Держпраці приймають постанову про накладення штрафу за допущення працівника без укладеного договору. Сума штрафу за одного допущеного працівника до роботи без укладеного трудового договору становить 111 690,00 гривень.

Дана постанова про накладення штрафу являється виконавчим документом та підлягає негайному виконанню також у разі подання позову про скасування даної постанови. Більшість роботодавців допускають помилки в результаті оскарження в судовому порядку вказаної постанови не подаючи заяви про забезпечення позову шляхом зупинення її виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Така заява суб’єктом відвідування може бути подана як до подання позовної заяви до суду, разом із позовною заявою, так і під час судового розгляду. Однак, для задоволення даної заяви суду необхідно довести в чому полягає очевидність порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням та той факт, що повернення стягнутих  коштів виконавчою службою з рахунків підприємства буде складно здійснити через юридичну процедуру  їх повернення.

Відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Однак оскільки, об’єкт відвідування вважає постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами протиправною, то може скористатися  правом оскарження постанови про накладення штрафуу судовому порядку. Однак, і в даному випадку оскарження постанови в судовому порядку само по собі не зупиняє її виконання та може бути звернено до виконання посадовими особами Держпраці у будь-яку мить.

Пунктом 11  Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Саме п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509  і ускладнює поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в розумінні ч. 1 ст. 150 КАС України, із врахуванням чого заяву про забезпечення позову суд повинен задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії до виконавчого документу або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З метою зупинення виконання постанови необхідно застосувати п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України або п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України, відповідно до якого зупинити дію постанови або  заборонити Держпраці здійснювати стягнення за такою постановою.

Якщо виконавче провадження щодо стягнення штрафу вже відкрито, то об’єкт відвідування може застосувати п.5 ч. 1 ст. 151 КАС України. Окрім того, законом не заборонено застосувати  одночасно декілька засобів забезпечення позову, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

На практиці зупинити виконання постанови в судовому порядку шляхом подання заяви про забезпечення позову – є майже неможливим. Оскільки,  адміністративні суди ототожнюють зупинення постанови із автоматичним визнанням такої постанови незаконною. Вважаю таку позицію неправомірною, оскільки призначенням заяви про забезпечення позову є тимчасове зупинення дії документа до моменту встановлення його законності, а не визнання його незаконним.

Адвокат надасть Вам практичні консультації щодо зупинення виконання постанови про накладення штрафу посадовими особами та допоможи уникнути арешту грошових рахунків та відкриття виконавчого провадження.