Виконання рішення суду є завершальною стадією вирішення будь-якого правового спору. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції).

Станом на сьогоднішній день виконання рішення суду здійснюють як приватні так і державні виконавці відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Для позитивного отримання результату в процесі виконання судового рішення, як за державними так і приватним виконавцем слід здійснювати суттєвий контроль за діями виконавця, так як на сьогоднішній день існує практика коли виконавець отримуючи неправомірну вигоду з метою власного збагачення скасовує арешт рахунків боржника та арешт майна. В цей час боржник здійснює зняття грошових коштів та переписує майно на іншу особу  в результаті цього виконати рішення суду являється неможливим.

Адвокат, який увійде у виконавче провадження в якості представника боржника чи стягувача, забезпечить правильний порядок проведення виконавчих дій, що вплине на 100% позитивний результат.

Під час вибору державного чи приватного виконавця слід пам’ятати про відмінність повноважень, що передбачені Законами України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Робота приватного виконавця при цьому має свою специфіку.

Так, по-перше, існують рішення, які він не має права виконувати:

За предметним складом:

—  про відібрання і передання дитини, встановлення побачення або усунення перешкод у побаченні з нею;

—  за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

—  за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

—  за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

—  за якими стягувачами є держава, державні органи;

— рішення адміністративних судів та Європейського суду з прав людини;

—  ті, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

—  про виселення та вселення фізичних осіб;

—  про конфіскацію майна;

—  виконання яких віднесено до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

—  інші випадки, передбачені законодавством.

 

За розміром стягнення:

—  сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця;

—  сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті (протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця).

 

По-друге, приватний виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо на момент подачі заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця та у інших випадках, передбачених законодавством.

 

По-третє, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю необхідно буде сплатити винагороду (основну та/або додаткову). Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у таких розмірах:

 

—  у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа – дві мінімальні заробітні плати;

 

—  у разі виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа – чотири мінімальні заробітні плати;

 

—  у разі виконання виконавчого документа майнового характеру – 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

 

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення. Приватний виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює розрахунок основної винагороди, ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження, роз’яснює їм порядок сплати та стягнення основної винагороди приватного виконавця. Приватному виконавцю забороняється укладати угоди з метою зміни розміру основної винагороди.

 

Виплату додаткової винагороди може бути передбачено окремою угодою між стягувачем і приватним виконавцем.

 

Пам’ятайте!

Для виконання рішення суду чи судового наказу вам (стягувачу) потрібно отримати в суді виконавчий лист і звернутися до відповідної державної виконавчої служби чи приватного виконавця. Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Якщо рішення стосується стягнення грошових коштів, рекомендуємо в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, що відповідає розміру боргу, – це може убезпечити вас від продажу боржником свого майна. Також, якщо ви знаєте про наявне майно боржника, то вкажіть про нього в заяві.

 

Знайте!

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Відповідальність за невиконання рішення суду

 

За невиконання законних вимог державного виконавця винні особи несуть адміністративну відповідальність (стаття 188-13 КпАП). За умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їхньому виконанню винні особи можуть притягатися до кримінальної відповідальності (стаття 382 ККУ).

 

Не зупиняйтеся на півдорозі до перемоги! Звертайтесь до досвідченого адвоката, який допоможе Вам забезпечити виконання рішення суду.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *